Archive

Posts Tagged ‘інтернет’

Коротка історія інтернету

Internet-then-and-now

Категорії:інтернет Позначки:, ,

Папірус для електронних книг та мобільникх

Як для мене, то за модерне. Але для прихилніків технічних новинок….

487 мільйонів смартфонів і тільки 411 мільйонів комп’ютерів

В 2011 році до магазинів по всьому світу потрапило саме 487 мільйонів смартфонів і тільки 411 мільйонів комп’ютерів. У перший раз смартфони обігнали  комп’ютери. То дуже важлива інформація для усіх, які хочуть продавати інформацію в неті. Тим білше, що серед компютерів найбільшиі рост мали таблети: 2010/2011=274,2%.

Це означає, що ми є свідками двох революцій. Перша то перехід від папери до онлайн. Друга вів PC до смартфонів та таблетів. Незабаром побачимо,  хто буде тільки свідком цього перетворення, а хто активним гравцем.

 

Що і як шукаємо в Інтернеті.

Звіт Mindreader 2011:  дивися тут

То планшети вб’ють папірові газети і врятують газети

Так принаймні вважають у Кореї.  Південнокорейська газета “Choosun Ilbo” пророкує кінець  епохи традиційних газет.  У Кореї, 7 з 10 користувачів планшетів не читає папірових газет. Читає їх в планшеті.

Думаю, що сьогодні планшети це найбільшa надія для видавців газет.

Вони змінять ринок газет, так як смартфони Інтернет.

Журналістика «епохи невизначеності» .

Деякі зауваження до статті Діни Дуцик Журналістика «епохи невизначеності» .

1. Я вже не раз у різних публікаціях зазначала, що українські політики (як і медіавласники) розглядають ЗМІ як інструмент вирішення своїх короткострокових завдань, інструмент впливу і торгу/ шантажу. Саме таким ставленням (але аж ніяк не винятково економічними причинами) можна пояснити закриття низки суспільно-політичних медіапроектів (у першу чергу таких як «Газета по-киевски») в цьому році. Адже інструмент, використаний за певних політичних обставин, стає непотрібним за інших політичних обставин – і тоді його викидають.

1. 1. Саме це є і найбілшою проблемою українських ЗМІ. Що вони нe є інструментом, щоб заробити гроші, але політичними проектами.

2. Парадокс нашої журналістики якраз у тому, що при великій кількості нових технологічних можливостей вона не демонструє жодного творчого прогресу і не може конкурувати навіть із журналістикою російською (кількість запрошених російських топ-менеджерів в українських редакціях це частково підтверджує), вже не кажу про європейську.

2. 2. Я не зовсім розумію де шукати цю російську перевагу. Аргумент, що  українські видавці запрошують російські консультантів свідчив не про їхню якість. Їх запрошують, бо не знають місцевих. А коли знають, то і так вважають, що російскі є кращі. Це не що інше, як  медійний еквівалент  комплексу малороса. 

А ті, із заходу коштують дорожче і не знають російської мови.

Ті з Росії не знають українську, але знають англійську.  Таким чином вчится західних тенденції і технології у російському перекладі. У прямому і переносному сенсі.

3. Але соціальні мережі не можуть бути платформою для повноцінного дискурсу, тобто для обміну ідеями, програмами тощо між різними елітами. Повноцінний дискурс потребує все-таки традиційних медіа (сайти вже також можна сюди зарахувати).
3. 3. Але чому? Чому повноцінний дискурс потребує все-таки традиційних медіа?  Чого не вистачає нетрадиційним медіа? На мій погляд, нічого.

Сьогодні там якраз народжуються нові, проривні ідеї.  Традиційні засоби масової інформації тільки їх копіюють.

4. Як слушно зауважив під час одного з круглих столів голова правління «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт, медіаіндустрія нехтує як стандартами журналістики, так і інтересами суспільства. Пріоритет – розваги, бо вони дають прибуток.

4. 4. Про які стандарти та інтереси говоримо. Часи, коли це вирішали журналісти  закінчився. Завдяки Інтернету тепер вирішують це СПОЖИВАЧІ. Саме так. Споживачі, нe читачі. Бо живнмо в часах споживачів. Спрживач то огоїст. Тому треба відкликайся до його емоції.

Для журналістів з цього один висновок. Нам треба до кожної теми підходити як маркетолог до продукту. Так в виборі кута подачі як і мові.

І немає в тому нічого поганого.

Категорії:медія, інтернет Позначки:, ,

Кохайтеся, чорнобриві…з Web 2.0

Мій син зробив цю рекламку близько три роки тому. Цього року я бачив в газетах щось подібне в “професійному” виконанні. Можливо, це було оголошення “Данон”

Галка

Галка

Це свідчить про красу інформаційного суспільства та модерної технології. Завдяки ним кінчається поділ на аматорів і професіоналів. На мудрих та дурних. Інтернет дає людям в руки велику силу. То шанс для кожного.

При умові, звичайно, що маєш доступ до Інтернету, Photoshop чи Paint. 
Моєму синові тоді було 12 років 🙂

Категорії:інтернет, Web 2.0 Позначки:, ,