Хочеться, щоб в Донбасі й Криму люди жили спокійно й щасливо

До сих пір вголос про те, чим є а чим не є Україна та українці говорити жителі східної та південної Україні. На Заході боролися за єдність України. Андрі́й Лю́бка (1987) поет, перекладач і есеїст у своїй статті порушує то західне табу. Пише, що Донбас і Крим ніколи не були і не будуть українськими  в тому сенсі, як це розуміється в Галичині чи на Волині.

- Хочеться, щоб в Донбасі й Криму люди жили спокійно й щасливо. А особливо не хочеться їм у цьому заважати своєю нав’язливою присутністю – пише Любка з точки зору Всходу на kontrakty.ua.

- Безумовно, густина населення на Донбасі дозволяє мати карт-бланш на всіх електоральних перегонах, але в чому ж завинила інша (і значно більша) частина України, яка через це також має жити в постсовєтській совковій реальності? – питає Любка з точки зору Заходу  і Центру.

Любка вихід бачить з зміні політичної системи і переході від унітарного до федераційного устрію.
Ідея Любки має декілька недоліків. По перше федераційний устрій не вирішить проблем пов’язаних з демократією чи вступом в НАТО.

Друга річ. В даний час найбільшими прихилниками України такої яка вона є не є жителі Заходу чи Центру, але олігархи. Незалежно від того, звідки вони беруться.

Проблема України в тому, що її обєднують тільки кордони встановлені через неіснуючу вже державу.  Українці не існують як політична нація. Але так було і з американцями після Громадянської війни. Справді в тому часі в Америці жили побіч себе дві американські нації. То, що сьогодні є одна американська нація, то результат між іншому того, що американці з Півдня і Півночі говорили на одній мові.

Ціла статя: читай тут.
Ким є Андрій Любка: читайте тут

Янукович привітав Путіна на мапі тексту

Wordle то така іграшка для журналістів. Кидаєш там якісь текст, а  Wordle підраховує слова і робить з ніх інфографіку. Я скинув тут вітання від Януковича для Путіна. І вийшло дещо сумволічно. Tреба б тільки виправити з “Російської” на “Російського”

Вітання Президента України Віктора Януковича Президенту Російської Федерації Володимиру Путіну з нагоди вступу на посаду

Шановний Володимире Володимировичу!

Від імені народу України і від себе особисто вітаю Вас зі вступом на посаду Президента Російської Федерації.

Ваша багаторічна праця і зусилля, спрямовані на подальший розвиток економічно сильної, прогресивної і стабільної держави, вкотре здобули широку підтримку громадян Росії.

Переконаний, що Ваша діяльність на посту Президента Російської Федерації також сприятиме подальшому зміцненню всебічного українсько-російського стратегічного партнерства в дусі дружби і взаєморозуміння на благо наших народів.

Бажаю Вам, шановний Володимире Володимировичу, міцного здоров’я та успіхів у покладеній на Вас відповідальній державній місії, а народу Росії – миру і процвітання.

З повагою,

Віктор ЯНУКОВИЧ

Меркель виключила Росію з Європи

Я не вірю в це, що канцлер Німеччини Ангела Меркель не бачить різниці між Україною та Білоруссю. Тому думаю, що вона є лицемірним брехуном.

Ангела Меркель під час зустрічі, присвяченій підготовці до саміту НАТО, сказала дивну річ. Порівняла саме Білорусь та Україну. Сказала, що в Європі зараз живуть мирно і красиво, але не всi.

- Сьогодні Німеччина і Європейський Союз живуть у мирі і свободі. На жаль, це стосується не всієї Європи. В Україні і Білорусі люди досі страждають від диктатури та репресій, – заявила Меркель.

Цікаво, що пані Меркель нічого не сказала про Росію. про життя росіян. Важко повірити, що стан демократії в Росії кращий, ніж в Україні. Про це знає  навіть Меркель.

Тому, якщо нічого не сказала про Росію, то це означає тільки одне.  Для неї Росія не є частиною Європи.

Адам Міхнік пише до Януковича про Юлію Тимошенко

Від імені ”Ґазети Виборчої” приєднуюся до численних закликів звільнити Юлію Тимошенко та інших українських політичних в’язнів.

Президент Янукович наразив незалежну Україну на компроментацію. Неважко було передбачити, що ув’язнення Юлії Тимошенко та знущання над нею наштовхнеться на різку критику з боку держав демократичного Заходу.

Політик, який руйнує імідж власної країни в очах світу і, всупереч волі значної частини власного народу, у політичних суперечках замість сили аргументу використовує аргумент сили, копає собі політичну могилу. Більше того, він кривдить власний народ. Український народ цього не заслуговує.

Громадська думка демократичних країн, після неодноразових дипломатичних кроків, відреагувала правильно. Вона виразно для президента Януковича та всього світу засудила ув’язнення Юлії Тимошенко та інших лідерів української демократії.

Ми, поляки, добре розуміємо президента ФРН Йоахіма Гаука, який не хоче подати руку президентові Януковичу, що знущається над лідеркою великої опозиційної партії.

Ми усвідомлюємо, що ситуація Польщі, співорганізатора чемпіонату Євро-2012 та сусіда України, інакша. Польська держава не може закликати до бойкоту та брати в ньому участь. Тому особливого значення набуває голос польського громадянського суспільства.

Українці повинні почути, що Польща на боці української свободи, а не на боці тих, які цю свободу потоптали.

Цього вимагає польська традиція, польська гідність та польські державні інтереси.

Закликаємо президента Януковича звільнити Юлію Тимошенко.

wyborcza.pl

Адам Міхнік (Adam Michnik) то польський громадський діяч, дисидент, журналіст i один із найбільш активних представників політичної опозиції 1968-1989 років. В 1968 році заарештований і засуджений до3 років тюремного ув’язнення. Інтернований після введення воєнного стану в грудні 1981 р. Перебував в ув’язненні до 1984 року. В 1985 році заарештований знову, засуджений на три роки в’язниці.

У 1989 році створив щоденну «Газету Виборчу», сьогодні наибільшу газету у Полщі.

Міхнік є прихильником польсько-українського поєднаня. У 2007 р. нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня. Є почесним професором Києво-Могилянської академії.

Українською мовою видано одну з його книжок:   ” У пошуках свободи.  Есеї про історію та політику” (Дух і літера, 2009).

Медія. Між свободою і об’єктивністю. Між Coca-Cola і Pepsi-Cola

Об’єктивізм засобів масової інформації та свобода засобів масової інформації. Ці два поняття часто плутають. У політичному контексті незалежні медія просто не існують. Бо від кого вони мают бути незалежними? Від читачів? В політичному контексті незлажні медія не існують, бо існувати не можуть. Так як не існує незлажна кока-кола чи пепсі-кола.

Журналісти і ЗМІ, які говорять, що вони є об’єктивними, ведуть людей в оману. Об’єктивні засоби масової інформації просто не існують. Журналісти мають більш виражені політичні погляди, як інші громадяни. І представляють їх. Несвідомо чи свідомо. Тому ті журналісти та ЗМІ які які не приховують своїх політичних симпатій є справі чесними. І лише тоді вони “по-справжньому об’єктивні і незалежні”.

Натомість свобода засобів масової інформації полягає в тому, що ні держава, ні будь-які інші структури навіть не намагатися впливати на журналістів і ЗМІ. Іншими словами, люди можуть собі свобідно вибирати між засобами масової інформації в залежності від їхніх інтересів і політичних поглядів.

Як кока-колу і пепсі-колу.

Гітлер рекламує шампунь a Сталін благословляє

Образ Адольфа Гітлера був використаний в рекламі шампуня в турецькому телебаченню. Це викликало обурення серед єврейських громад по всьому світу.

Святого Сталіна можна купити   в крамниці головного собору УПЦ МП в Одесі. To не викликає обурення в будь кого.

 

No Gazprom. Фанати мудріші від політиків

Росія без Газпрому була б тільки великою, але неважливою азійською державою. Газпром то найпотужніше знаряддя поневолення демократичникх суспільств. Того не розуміють дурноваті західні політики. Зате розуміють фанати мюнхенського Баєрн з Баварії.

Бо вони не хочут в себе Газпрому. Протестуючи проти можливого співробітництва клубу з Газпромом вивісили на трибуні банер “No Gazprom”.

Соціалізм made in ЄС

Українськi видавцi газет ймовірно посміхнулибися до такого соціалізму.  Tакого,  де держава не втручається в те, що ви пишете. Але додає кілька копійок до бюджету. Так добре було до недавна у італійським видавецям газет. Бо держава  виплачувала газетам субсидію.

Саме так. Щорічно 170 мільйонів євро. Тепер  Італія мусить ощаджувати. У зв’язку з цим сума знизиться до 53 млн. євро.

В результаті, близько 100 італійських газет  опинилося на межі банкрутства. Справедливо:  від  комуністичної   L’Unitа до католицького Avvenire.

 

 

Блазень Саркозі розповідає казкі про Росію

Президент Саркозі то очевидно не celebrities того класу, як прем’єр-міністр Сильвіо Берлусконі. Але ви завжди можете очікувати, щоб він скаже щось веселе:
- Презентація Росії як загрози для своїх сусідів то аналіз вкрай застарілий і хибний – сказав він на прес-конференції в часі саміту групи G8.
З цієї заяви сусіди Росії, ймовірно, весело посміялися.Очевидно крім тих яким Росія дійсно вже не загрожує, бо їх собі раніше підкорила.